Main content blocks
Section outline
-
-
МООС розроблено в рамках проєкту European Studies of Intercultural Communication: the EU experience for Ukraine
Project acronym: EuCultCom
Project number: 101126800
Call: ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH
Topic: ERASMUS-JMO-2023-MODULE
Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or the granting authority (European Education and Culture Executive Agency (EACEA)). Neither the European Union nor the granting authority can be held responsible for them.
Фінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди та думки належать лише авторам і не обов'язково відображають погляди Європейського Союзу чи грантодавця (Європейське виконавче агентство з питань освіти та культури (ЕАСЕА)). Ні Європейський Союз, ні грантодавець не можуть нести за них відповідальність
MOOC включає в себе
-відкритий доступ до інформації, пов'язаної з програмою модуля, для студентів інших навчальних закладів та широкої громадськості
-просування ідей Європейських студій міжкультурної комунікації для широкої аудиторії;
-публічний обмін основними темами онлайн курсу;
-розвиток платформи дистанційного навчання в Університеті;
-можливість продовжувати вивчення європеїстичного курсу онлайн у наступні роки.
Масовий відкритий онлайн-курс популяризує модульні курси та ділиться найважливішими темами з широкою аудиторією.
-

Навчальний посібник «Вступ до європейських студій міжкультурної комунікації» (Острог, 2026; 318 с.), авторами якого є М. Петрушкевич, Р. Шулик та Д. Шевчук, підготовлено в Національному університеті «Острозька академія» у межах модуля Жана Монне програми Еразмус+ «EuCultCom». Книга присвячена теоретичним та практичним аспектам взаємодії культур. У ній розглядаються моделі комунікації, європейські цінності, стратегії мультикультуралізму, медіа, проблеми толерантності й діалогу в ЄС та Україні.
-
-
У контексті зростання глобальної взаємодії та невпинного розширення культурного різноманіття Європейського Союзу тема міжкультурної комунікації виросла в критичну область дослідження та практики. Розуміння та прийняття культурної різноманітності, а також розвиток міжкультурної компетентності, є ключовими кроками на шляху до побудови відкритішого, згуртованішого та інклюзивнішого європейського суспільства. Втілення цих ініціатив та стратегій може допомогти подолати культурні розбіжності та сприяти взаєморозумінню та співпраці між громадянами Європи, незалежно від їхнього культурного походження.
-
Основні поняття міжкультурної комунікації; мультидисциплінарний підхід.
Підходи до розуміння поняття «комунікація»:
- комунікація як передача знань, ідей, інформації та ін.;
- комунікація як розуміння, тобто комунікація розглядається як процес, завдячуючи якому ми розуміємо інших і самі намагаємося бути зрозумілими;
- комунікація як вплив, тобто коли людина з допомогою символів, знаків намагається впливати на інших людей;
- комунікація як творення спільноти, процес, коли з допомогою вживання мови, знаків із одиниць відбувається творення людських об’єднань;
- комунікація як взаємодія між людьми з допомогою символів;
- комунікація як обмін значеннями між людьми (вона можлива в тій мірі, в якій люди мають спільні прагнення й відносно єдину культурну базу);
- комунікація як складова суспільного процесу, тобто акт комунікації розглядається як засіб, через який виражаються групові норми, здійснюється суспільний контроль та ін.
-
Хоч Європейський Союз і об’єднує країни політично, розуміння та підходи до міжкультурної комунікації значно відрізняються у різних країнах-членах. Ці відмінності пояснюються унікальними культурними, історичними, соціальними та мовними особливостями кожної нації. Усвідомлення цих відмінностей важливе для взаєморозуміння та співпраці всередині блоку і вимагає від кожного члена гнучкості, толерантності та відкритості до навчання один від одного.
-
Складний всеохоплюючий процес всесвітнього економічного, політичного та культурного об’єднання, один із етапів капіталістичного розвитку. Глобалізація може відбуватися в межах держав, регіонів чи всього світу. Вона пов’язується із поширенням демократичних організацій. Важливим елементом глобалізації є уніфікація – узагальнення, створення єдиної системи чи форми, своєрідна однаковість/подібність. Через уніфікацію глобалізаційні процеси можуть бути небезпечними, оскільки під їх впливом втрачається релігійна, культурна, а також комунікативна самобутність окремих народів. Глобалізація пов’язана із вестернізацією культури. Значну роль в поширенні глобалізації мають інформаційно-технологічні здобутки та міжнародна торгівля.
-
Модернізація – це безперервний і нескінченний процес, що протікає протягом великого історичного проміжку, який може бути виміряний століттями, хоча існують приклади прискореної модернізації. Незалежно від того, на якому етапі відбувається модернізація, вона ніколи не є одноразовим досягненням. Здається, сучасні суспільства вбудовують у свою тканину динамічний принцип, що не дозволяє їм зупинятися або досягати стабільності. Їх розвиток завжди нерівномірний та неоднаковий. Незалежно від рівня розвитку завжди існують "відсталі" регіони та "периферійні" групи, що становлять постійне джерело напруги та конфліктів у сучасних суспільствах. Ця умова не обмежується лише внутрішнім розвитком окремих держав, адже можна спостерігати її на глобальному рівні, оскільки модернізація розповсюджується від своєї початкової західної бази, щоб охопити весь світ. Наявність націй з нерівномірним та неоднаковим розвитком вносить фундаментальний елемент нестабільності у світову систему держав.
-
Феномен нових медіа та мережеве суспільство. Мережеве суспільство пов’язане з соціальними, політичними, економічними й культурними змінами, викликаними поширенням цифрових інформаційних і комунікаційних технологій.
Термін «мережеве суспільство» запропонований Яном ван Дейком у 1991 р. та Мануелем Кастельсом у «Відродженні» (1996), першій частині трилогії «Інформаційний вік». У 1978 р. Джеймс Мартін використовував термін «проводове суспільство», що позначає державу, яка пов’язана масовими і телекомунікаційними мережами.
Ван Дейк визначає мережеве суспільство як світ, в якому комбінація соціальних мереж і мас-медіа формує свій основний спосіб творення і найбільш важливі структури на всіх рівнях (індивідуальному, організаційному і соціальному).
Концепція мережевого суспільства: нові методи спілкування в цифровому світі дозволяють невеликим групам людей в Інтернеті обмінюватися і продавати товари та інформацію. Це також дозволяє більшій кількості людей мати голос в їх світі в цілому. -
Міжкультурний діалог давно є принципом, що підтримується Європейським Союзом та його інституціями. У 2008 році Європейський Парламент та країни-члени ЄС визначили його як 'Європейський Рік Міжкультурного Діалогу' (EYID). Це мало на меті привернути увагу людей в Європі до важливості діалогу в різноманітності та між різними культурами.
Культурний вимір євроінтеграції є результатом тривалого соціального процесу. З цієї причини немає чіткої концепції цілей або можливих моделей, які були чітко розроблені. Це пов’язано з тим, що цей вимір європейської інтеграції є найделікатніший і найважчий. -
У сучасному глобалізованому світі, де люди з різних культур постійно взаємодіють, компетенції міжкультурної комунікації стають все важливішими. Ці компетенції дають можливість ефективно спілкуватися з людьми з різним культурним походженням, розуміючи їхні цінності, норми та поведінку.
Володіння навичками міжкультурної комунікації відкриває безліч можливостей як у особистому, так і в професійному житті. Це може допомогти налагодити міцні стосунки з людьми з різних культур, успішно вести переговори, вирішувати конфлікти та сприяти співпраці в мультикультурних командах.
Незалежно від того, чи ви працюєте в міжнародній компанії, подорожуєте світом або просто хочете краще розуміти людей навколо вас, розвиток компетенцій міжкультурної комунікації є ключем до успіху в сучасному світі.
-
Комунікація культур – це процес обміну інформацією та ідеями між людьми з різних культур. Це може відбуватися усно, письмово або невербально. Важливо розуміти, що культура впливає на всі аспекти спілкування.
Культура комунікації – це система правил, норм та цінностей, які регулюють спілкування в певній культурі. Ці правила можуть бути явними або неявними. -
В Європі формується новий тип комунікації – діалог. Як відомо, діалог визначається як бесіда двох чи більше осіб, процес їх спілкування і взаємодії. Філософська концепція діалогу передбачає міжсуб’єктне відношення, єднання свідомостей на метафізичному рівні взамін структурі “суб’єкт-об’єкт”.
Поступово Європа перетворилася на простір міжкультурної комунікації, яка передбачає взаємодію між представниками різних культур. Це означає постійне вдосконалення та опанування кожного з 4 когнітивних вимірів міжкультурної комунікації:
- Знання: включають уявлення про культуру, цінності, практики та глобальні проблеми;
- Ставлення: передбачає відкритість, прийняття та готовність адаптуватися до інших культур;
- Навички: культурні студії, розуміння та спілкування з різними культурами; знання мови
- Усвідомлення: здійснення порівняння власної рідної культури з культурою інших